поляризація

-ї, ж.

1) спец. Властивість світлових і електромагнітних коливань відбуватися в одній певній площині.

••

Гальвані́чна поляриза́ція — зміна потенціалу електродів гальванічного кола під дією електричного струму.

Поляриза́ція сві́тла — перетворення пучків природного світла у світло з обмеженим напрямом коливань.

Поляриза́ція хвиль — порушення осьової симетрії у поперечних хвилях відносно напряму їхнього поширення.

2) Відкладання на електродах різних речовин, які ослабляють силу струму. Поляризація гальванічного елемента.

3) фіз. Набуття деякими тілами полярності.

4) Стан речовини, за якого деякі властивості виявляються в певних точках з більшою інтенсивністю, ніж в інших.

5) Зміна поляризаційного потенціалу споруди внаслідок накладання зовнішнього струму.

6) чого, перен., книжн. Різке розмежування двох суспільно протилежних сил, напрямків і т. ін.